Та й квапляться ж наші літа!
Всміхаються вітру зустрічному.
У кожний період життя
Цінується щастя по-різному.
І навіть, коли назавжди
Загубиться зірочка в вічності,
Матуся, приходячи в сни,
Дарує нам усмішку ніжності.
І усмішки рідне тепло
Нам сил додає і терпимості,
Й ослабле в польоті крило
Наповниться звичної кріпкості.
Всміхніться своїм дітлахам -
Роки так летять, не спиняються!
Незрадливі усмішки мам
Назавжди в серцях залишаються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476829
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Радченко