Тихо липень заходить, мов сонце
попереду осінь - туманна й рясна,
шукає себе - моя повість,
щоб писати про тебе сповна!
Незнайоме обличчя в дорозі,
невже - то доля моя?
стою як й раніше - я на порозі
заходжу в твій дім без стуку,
бо знаю,
ти ж навіки будеш одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476780
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2014
автор: Marko Svitolyub