Всім реалізації*

[b]Журнал  «Склянка  Часу*Zeitglas»  
„Антологія  сучасної  новелістики  та  лірики  України”
Альманах  «Скіфія»[/b],
[u]Видавництво  «Склянка  Часу»[/u]
[i]Канів[/i]


Пишу  ці  замітки  на  поетичному  сайті.  Тому  –  про  вірші.
Століттями  люди  пишуть  і  читають  вірші.  Поезія  видозмінюється,  урізноманітнюється  експериментує,  але  не  відмирає.
Що  особливого  у  віршах  і  чому  без  них  не  можна  прожити  повноцінно?  Для  чого  потрібні  вірші?  
Мабуть  для  того,  щоб  краще  висловити  стан  душі,  явити  красу  мови.  Щоб  у  витонченій  формі  викласти  сплеск  емоцій  та  енергії.  Щоб  пробудити,  розвинути  і  підтримати  в    людини  чуттєвість,  інтелект,  змусити  по-новому  поглянути  на  світ  довкола.  
Вірші  підтримують  читача  в    проживанні  тих  чи  інших  відчуттів,  вражень,  захоплюють  грою  слів  і  оригінальністю  мислення  поета.
Користь,  яку  отримує  людина,  прочитавши  вірш,  можна  порівняти  з  користю  від  розглядання  картини,  або  прослуховування  музики.  Як  і  будь-який  з  видів  мистецтва,  поезія  впливає  на  духовний  світ  людини,  окрилює  її.
Тож,  для  кожної  країни  важливою  є  державна  підтримка  літературного  процесу  як  складника  розвитку  культури.  (З  державною  підтримкою  у  нас  поки  що  не  складається.)
Та  одна  справа  закликати  до  творення  літературної  справи,  інша  –  щось  для  цього  дійсно    робити.
Олександр  Апальков  не  десь  в  столицях,  а  в  районному  центрі  заснував,  (спираючись  на  допомогу  інших  ентузіастів),  ще  у  1995  році  видавництво  і  журнал  «Склянка  Часу*Zeitglas»  (видається  щоквартально  без  перерв).  Також  щорічно  виходить  „Антологія  сучасної  новелістики  та  лірики  України”.  (Наразі  готується  11-й  випуск).  А  з  2000  року  видає  ще  й  літературно-художній  альманах  «Скіфія»,  який  з  2012  року  виходить  щоквартально.  В  альманасі    друкуються  твори  українською,  російською  і  німецькою  мовами.  Це  і  поезія,  і  проза,  і  есеїстка,  а  також  ілюстрації  художників  та  графіків.  Видаються  названі  збірники  із  залученням  коштів  авторів.  Пан  Апальков  сам  і  технічний  редактор,  і  упорядник,  і  автор  оригінал-макетів.
Видавництво  і  журнал  «Склянка  часу»  пропонує  себе,  як  стартовий  майданчик  для  обдарованої  молоді  і,  як  поле  для  вільного  змагання  професійних  авторів.  За  ці  роки  надруковано  вже  чимало  різножанрових  творів.
Дійсно,  випуски  «Антологій»,  і  альманахи  «Скіфії»  надають  платформу  для  втілення  в  життя  своїх  творчих  надбань  на  рівних  умовах,  як  маститим  письменникам,  так  і  тим,  хто  щойно  взялися  за  перо.
І  тут  редактору  треба  мати  особливий  талант  (і  талан)  канатохідця,  щоб  тримати  баланс  між  бажанням  представити  ширший  круг  авторів  (і  обсяг  томиків)  та  необхідністю  певного  відбору  і  відбраківки  зовсім  вже  малохудожніх  текстів.
Більшість  віршів,  що  пишуться  тепер  слабкі  в  художньому  сенсі,  як  були  слабкі  завжди  більшість  віршів.  Критики  підмітили,  що  погані  вірші  мають  свою  спадкоємність    –  вони  вдосконалюються,  поспішаючи  за  хорошими.  Тепер  пишуть  погано  по-новому.  
Змішання  під  однією  обкладинкою  різних  жанрів,  тем,  стилів  може  виявитися  силуваним  гібридом,  але  може  і  послужити  благородній  меті  живого  спілкування  –  людського  і  літературного,  живої  взаємодії  і  взаємопроникнення.
Та  навіть  серед  поетичних  творів,  де  найбільше  попадається  недозрілих  і  недосконалих,  дилетантських  рядків,  зустрічаються  і  справжні  знахідки.
Журнальний  простір  –  це  природний  конкурентний  простір  і  «Склянці  часу»  вже  вдалося  виплекати  в  ньому  чимало  цікавих  художніх  паростків,  створюючи  умови  для  появи  нових  імен,  для  зустрічей  представників  різних  поколінь,  для  зіткнення  і  зіставлення  назрілих  ідей,  різних  точок  зору.
 З  легкої  руки  Маяковського  часто  Альманахи  називають  -    «братськими  могилами  авторів  і  жанрів».  Та  все  ж,  це  буває  не  завжди  і  не  з  усіма  альманахами.  Остаточна  думка  про  збірник  складається  від  сукупної  суми  вражень  від  кожного  окремого  твору  в  ній  представленого.
Тому  в  залежності  від  настрою  кожен  по-різному  може  виголосити  свій  вердикт.  Один  скаже,  що  це  «розмаїття  молодої  літератури»,  а  другий,  що  це  «літераторська  різношерстість».  Одному  здається,  що  він  почув  «багатоголосий  натовп»,  а  іншому  зазвучало  «суголосся  сучасности».  
Хочу  висловити  слова  вдячності  пану  Олександру  Апалькову  за  дуже  потрібну  роботу  по  підтриманню  літературного  процесу  в  Україні.  Нехай  не  завжди  і  не  все  буває  гладенько.  Це  ж  процес!  
Подумав,  що  подальші  випуски  альманахів  «СКІФІЯ»  все  ж  потрібно  робити  тематичними.  Нехай  обрана  тема  буде  дуже  загальною,  але  вона  становила  б  те  ядро,  яке  робило  б  книгу  більш  цільною.  Інакше  від  збірника  і  далі  залишатиметься  враження  калейдоскопічності,  занадто  таркатої  мозаїчності,  атмосфера  масштабного  різношерстого    літературного  збіговиська.
Для  авторів  і  читачів    нехай  і  надалі  сторінки  журналів,  альманахів,  збірників  і  антологій,  які  друкує  видавництво  «Склянка  Часу*Zeitglas»  Олександра  Апалькова  стають  своєрідним  місцем  знайомств,  засобом  для  творчого  спілкування,  середовищем  проживання  колективного  художнього  розуму,  дійсно,  форумом  самовдосконалення.
---------------------
*-  Реаліза́ція  –(франц.  realisation)  
1.  Здійснення  наміченого  плану,  програми,  проекту.  
2.  Відпускання  продукції  і  одержання  оплати  за  неї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476641
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2014
автор: Віктор Ох