Усі троянди - первинно чортополох

І  що  з  того,  що  нам  немає  куди  іти?
Що  з  того,  що  ми  не  маємо  куди  повернутись?
Усяка  совість  заслуговує  на  бинти,
Усяка  грубість  заслуговує  лиш  на  грубість

І  що  з  того,  що  нам  відмовили  звідусіль?
Що  з  того,  що  ми  не  хочемо  відчувати?
Усяка  ніжність  передбачає  біль,
Як  свобода  передбачає  грати.

І  що  з  того,  що  нам  не  бути  ніколи  вдвох?
Що  з  того,  що  ми  втомилися  пробачати?
Усі  троянди  -  первинно  чортополох,
Уся  самотність  -  первинно  лише  кімнати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476627
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: ДжоніПол