- Не розумію, чому ти так побиваєшся, дзвониш йому, ти ж не потрібна йому, як би це жорстоко не звучало...
- От покохаєш колись ти, от розіб'ють колись серце тобі, побачимо тоді!!!Ти і не кохала ніколи! - вся в сльозах прокричала вона мені.
- А я кохала, - лагідною посмішкою відповіла їй я, - ...кохала й віддавала всю душу без залишку. Я хотіла подарувати весь світ йому, весь мій світ лише йому. Але мене викинули, немов кошеня, на вулицю як надокучливе та непотрібне створіння. Мою душу вишвирнули, немов непотріб й розтоптали, ніби так і треба, навіть не глянувши. Мене покинули і я захлиналась кров'ю, що пекла у моїх грудях. Мені в душу кинули кислоту й вона роз'їдала мої нуторщі не шкодуючи нічого. Я постійно знаходилась у прострації, для мене світу не існувало, навіть болі не існувало, нічого не існувало, існувала любов до мами, до бабусі, яка змушувала вставати та попри все йти. Це не давало мені опустити руки та впасти. Я, як те кошеня, тікала від усього, я боялась, я не знала що робити, куди йти і що буде далі. Що мені робити з цим всим?? І я, частинка за частинкою, помирала...
І поруч з цим, я хотіла позбутись того почуття, що засіло у мене в голові, душі та серці, що як паразит харчувалось мною, через яке я чахла та забувала іноді дихати. Я вірила в той вогник, що мерехтів десь далеко, я вірила, що настане той час, коли я зітхну полегко...
Минув час. Миналі нестерпні дні та ночі. Те болото, з часом, почало застивати і я помаленьку, але впевнено витягувала сама себе. Одного дня, я прокинулась і зрозуміла, що цей паразит, що це почуття більше не володіє мною. Воно зникло. Його вже немає.... І тоді, я зітхнула з легкістю... зимовий свіжий та морозний вітер мене привів у почуття...Я стала вільною.
І попри це все, я жодного разу не подзвонила, не написала і не шукала зустрічі з ним. Ні - означає ні. На розвалинах згорівшого почуття не побудуєш ні дружби, ні не повернеш те, що було...Крапка - це тільки крапка.
Кажеш, не кохала?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476626
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2014
автор: Annaleto