Кому ти
Потрібен
Врешті
Із такою
Подертою
Совістю,
Із такою
Дорослою
Гордістю,
Із такою
Дитячою
Чесністю,
Із серцем
Поламаним
Повністю,
Й особистою
Безкінечністю?
Кому ти
Потрібен
Будеш
Із принципами
І поглядами,
Із роками
І власним
Досвідом,
Із очима
Постійно
Втомленими,
І скроневою
Осінньою
Просіддю?
Кому вона
Треба
Твоя душа,
Кому тут
Потрібна
Твоя скорбота,
І всім твоїм
Переконливим
"За",
Є не менш
Переконливі
"Проти".
Тому тримайся
Брат
До кінця,
Власних
Істин,
Голландських
Суден,
Бо цей січень -
І є життя,
Безповоротне
У грудень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476037
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин