Не мовчи! Ти не маєш права!
Поки я не вмію забути
Поки люди навкруг – не люди
Поки душу судомить спрага.
Як тиски крижані долоні
Від очей твоїх – вже байдужих
І нема спасіння від стужі
Коли серце – в чужім полоні.
Не мовчи! Бо до прірви лишилось
Зовсім трішки. Лиш четверть кроку.
Надто глибоко. Надто широко.
Змерзло серце. І зупинилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2014
автор: Angel_Gabriel