Наша Україна

Слова  вже  наші  не  такі  могутні  -  
ми  можемо  сказати,  
але  чи  змінить  це  наше  майбутнє  ?

Наші  слова  вже  безсилі  щось  змінити  :
Говори  чи  мовчи  -  тебе  вже  ніхто  не  зуміє  почути.
Наша  думка,  бажання  і  воля  -  
тільки  руйнує  нас  і  наше  життя  навколо.

Ми  можемо  померти,
ми  можемо  не  встати,  
бо  так  ми  платимо  за  свою  правду  
і  наше  бажання  у  кращому  житті  побувати.

Тепер  у  21  столітті,  щоб  прожити,  -
треба  мовчати  і  рота  свого  не  відкрити.
Хочеш  правду  сказати,
хочеш  краще  життя  ?
Ти  подумай  добряче,  
чи  варта  ця  правда  смерті  твоєї  і  твого  кінця.

Це  вже  не  та  пора,  щоб  не  боятись,
це  вже  не  та  пора,  щоби  змагатись.
Рота  закриють  тобі  на  раз  і  два,
для  них  твоє  життя  нічого  не  означа.

Хочеш  ти  жити  для  себе
І  хочеш  нормальну  країну  ?
Тоді  ти  вставай  і  борись  за  милу  свою  Батьківшину.
Все,  що  ти  хочеш  змінити,
все,  що  ти  хочеш  здобути,
у  твоїх  руках  і  тільки  ти  можеш  сам  це  збагнути.

Не  подобається  влада  ?
не  подобається  життя  ?
Винна  -  не  тільки  в  президенті  країни,  
винна  ця  -  твоя  і  моя.

Держава  -  це  не  тільки  органи  управління,
це  і  люди,  і  закони,
і  повага  і  ваше  з  нами  розуміння.

Якщо  ми  зробили  вибір  свій,  то  треба  поважати,
треба  вже  змиритись  з  цим  ,  а  не  воювати.
Нічого  слізьми  і  смертями  не  здобудеш,
влада  сильніша  за  нас  і  з  вами  і  ти  її  не  осудиш.

Ти  мочеш  кричати,  
ти  можеш  благати,
але  якщо  ти  сам  себе  не  можеш  змінити,
то  з  ким  ти  намагаєшся  воювати  ?

Не  буде  президента,
не  буде  в  нас  держави,  
не  буде  управління,
а  що  далі  ?
яка  доля  нас  чекає  ?

Нас  пошматують  всі  країни
і  забере  собі  кожен  малесеньку  частину.
І  тоді,  вже  Україні  не  бувати,
вже  тоді  ми  будемо  шкодувати,  
що  почати  воювати.

Це  не  війна,  це  знак  незгоди.
Це  протест,  який  переростає  у  безневинні  смерті  
і  марні  сльози.

Подумай,  що  зробив  би  ти,  
якби  влада  у  твоїх  руках  була  ,
чи  був  ти  справедливим  чи  робив  би  те,
що  душа  твоя  забажа  ?

Вся  проблема  у  тобі,
вся  проблема  в  мені.
Якщо  ми  розібремось  у  собі
життя  стане  краще  для  нас  на  нашій  землі.

Звичайно,  помилки  у  всіх  бувають,
але,  може,  варто  навчитись  пробачати  ?
а,  може,  варто  зрозуміти  цю  людину  ?
а,  може  ,це  було  краще  для  країни  ?

Ми  не  можемо  осуджувати  людину,
якщо  не  знаємо  ,  щоб  зробили  ми  в  ту  хвилину.
Дивитись  з  боку  і  нарікати,
кричати  і  воювати  ,
махати  нашими  руками  і  бруднити  словами  -  
ми  в  силі  всі,  але  подумаймо  разом,
не  краще  ж  це  все  вирішити  мирним  для  нас  шляхом  ..  ?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475443
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: taniyaa