Просто, одного разу, закриваючи двері
Кладеш ключі під килим і не повертаєшся
Йдеш вже по темному, пустому сквері
І в виборі своєму більше не колихаєшся
Просто, одного разу, правда проявляється
І тебе окидає жаром від того, що прояснилося
І всі ці люди, навколо, були праві виявляється
А на тобі одразу все відбилося....відбилося
Просто, одного разу, хочеться втікати
Бігти, котитися , аби подалі з реальності
А в твоїй сумці, ключів ще два дублікати
І приходиться повертатись до ілюзорності
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475441
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Стелла