зсере́дини
Майдан – це Січ,
пала́нка Січова…
за мирної години
тут кожен сам собі –
указ і голова
у той же час –
це братська
туго поєднана родина
Майдан ізсереди́ни –
община:
там кожен кожному – Людина…
це пам`ять,
невмируща генетично,
зв`язок із предками ме́тафізи́чний,
це голос Крові –
Свободи, Гідності, Любові
Майдан – є символ України:
Свобода Духу у його основі
Майдан зсере́дини,
наче людський мурашник:
суцільно «наші»…
без жодної прину́ки
там кожен творчий труд
знаходить творчі руки,
всяка робота – і важлива, і вагома,
мета – конкретна і свідома,
Майдан –
це ніби ти нарешті
у себе вдома…
прийшов – роботу бачиш,
то бери її й роби –
о ні, вкраїнці не раби…
там – ноутбуки, телефони…
і замашні кілки,
якими б`ють
у «тулумбаси» самочи́нні –
заліза товстостінного листки́
жінки́,
вдягнули чисті фартушки,
розносять бутерброди всю́дно
і пиріжки
різноначи́нні,
узвар, чаї-напитки…
каву,
самодієво-лю́дно
боїв дими
і вогняні заграви...
спитаєш – скажуть,
не знаєш як чи де – підкажуть…
в Труді – єдині,
у боротьбі – єдині:
Майдан –
це гімн живій нескореній Людині,
Родині
і Общині -
Україні
Майдан – це Січ,
Паланка, Зе́рнятко усередині…
27.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475385
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Валя Савелюк