На флейті вітру грає ніжний бриз
Мотиви тихоплинного прибою,
Що узбережжя з вічною жагою,
Усотує теплом піщаних риз.
Погрузши в янтарі більйонів нот,
Дупластий стовбур схлипує фаготом.
Гойдаючи смарагдовим нальотом
Короткогривих мохових чеснот.
Горючого полину табунець,
Примовкнувши цікавиться із кручі,
Як світограю промінці пекучі
Жбурляють в море хмарки камінець.
А той, не потривоживши гладінь,
У хламиди́ні мармурово-пишній,
Бреде по хвилькам нібито Всевишній,
Вальсуючи у мареві видінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475170
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Осіріс