червона зима

пам"яті  Михайла  Жизневського


Осліпло  сонце.  Вдень  горять  вогні,
з"їдаючи  йому    скупе  проміння.
Ми  --  на  зимі-червоному  коні
і  не  насіння  сіємо,-  каміння.

Закушено  вудила  до  десни...
Пече...  Чи  кров?  Чи  Спас  іде  у  груди?
-  Опісля  що  червоної  зими?
-  Роби  що  треба,  й  буде  хай  що  буде!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475105
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Маріанна Вдовиковська