Вбережи, Боже, б́́атьківські руки,
Що працюють і вдень, і вночі,
Щоб в хвилину біди та розлуки
Вилить сльози на батька плечі.
Вбережи, Боже, б́атьківські скроні
Від мережки, мов срібло зірок,
У мить щастя стиснуть щоб долоні,
Розділити від долі урок.
Вбережи, Боже, б́атьківські очі,
Що не знають кордонів і меж,
Що слідкують , мов чари пророчі,
Бережуть від життєвих пожеж.
Вбережи, Боже, б́атьківську душу,
Що стражденна в молитві живе,
Небокрай як вимірюєм - тужить,
Коли поруч - у ласку зове...
Вбережи, Боже, батька та матір,
Бо без них буду я вже не я,
Не вбереться весна більш у шати,
Не будитиме трель солов'я...
Вбережи, Боже, їх, я благаю,
Без молитви нема мені сну.
Прийде час - відчини серце раю,
Подаруй батькам вічну весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475090
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Юлія Кириленко