То хто ж підштовхує нас до війни?

Щоб  звільнитись  від  горя  і  бід
Нас  роками  вели  у  Європу.
Та  за  крок  повернули  на  Схід
А  Європа?    Європа  до    ж…

Пожаліла  мільярдів  бобла
Для  верхівки  злочинного  клану.
А  Росія  –  п’ятнадцять  дала,
Та  ще  й  знижку  на  газ  не  погану.

Та  ці  гроші  і  знижка  на  газ
Боком  вилізуть,  нам,  українцям
Ще  заплачемо    всі  ми  не  раз.
Іще  вип’ємо  лиха  по  вінця

Не  зрівнять  Захід  з  Центром  та  Схід.
-  Сит  голодного  не  зрозуміє
Бо  працюючий  має  дохід
Безробітний  –  той  ледь  животіє.

Заплатити.  За  все  заплатить!
Тільки  ж  чим  якщо  грошей  немає?
Не  дай  Боже,  іще,  й  захворіть!
Безробіття  на  відчай  штовхає.

В  кого  гроші  і  влада  той  пан,
Він  владар  –  а  ми  чернь.  Ми  не  люди!?
Ось  тому  і  вирує  Майдан!
Протестують,  бунтують  повсюди.

Та  Хазяїну  не  зрозуміть.
Його  кредо  –  кулак  і  поняття.
Ось  тому  на  Майдані  й  горить,
Розгоряється,  грізне  багаття.

Вже  за  крок  чи  за  два  до  війни.
Братовбивча  вона  на  порозі!
Поступитись  нехочуть  вони,
А  народ  вже  терпіти  не  в  змозі.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474915
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: євген уткін