На тілі хрест, а що в душі?
Там пустота, шугає вітер,
Душі загорнуті в плащі,
Ідею ж ще ніхто не витер..
Розбили правду на друзки,
Забрали все, окрім ідеї,
І в’ють із нервів мотузки,
З нас «москалі» і «іудеї».
Схилили голови давно
І проживаємо в покорі,
Люд мовчазний заліг на дно,
На нас цькують звірські потвори…
А де ж народ? Мовчить чому?
Не покусають пси народу,
Ми ліквідуємо чуму,
Нам воля буде в нагороду.
В нас забирають все святе,
Історію крадуть і мову,
Та Україна ще цвіте
І віру береже Христову.
Ми горді споконвік були,
Завжди уміли воювати,
Хоч нажили собі горби,
При такій мізерній зарплаті.
Прокинутись пора від сну,
І поборотись за ідею,
Щоб вільним стрінути весну,
Хай буде нам Господь суддею.
Пора піднятися з колін,
Вдягнути гарну вишиванку,
Бо час настав – це час для змін,
Щоб прокидались вільні зранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474853
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: Віталій Назарук