Суцільна тінь розлогих барикад.
За нею виживають всі, як можуть.
Нехай дзвонар заб`є в гучний набат,
Ми витіснимо силоньку ворожу!
Крізь дим від шин вистрибує іскра
І в голову спрямована бруківка.
Пожежній службі кричимо "Ура!"
Вони сьогодні врятували жінку.
Гордися, ворог, мий нечисті руки,
Тобі це не мине отак, затям! —
В країні День Соборності і злуки
Відсвяткували кровопролиттям!..
Нам вдосталь обіцянок застарих,
Ми коримося тим, хто жде надій.
Хіба ти йшов сюди заради них?
Рушай вперед! Не йди за кимось, дій!
А як відкажеш: все це задарма —
Іди задля дітей, задля свободи!
Ми не скоти, не важіль від керма!
Ніякі не страшні нам перешкоди!
...................................................
Там знову заворушення й пітьма.
Там Бог говорить голосом народу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474554
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Митрик Безкровний