Сніг за моїм вікном,
білий, холодний, лапатий...
Чому ж так серце болить...
Очі не хочуть спати...
Думка рветься й летить...
Десь там, у серці Столиці,
Діти стоять на смерть,
мужні, святі, світлолиці...
Сніг на бруківці,
а на снігу розцвітають маки...
Плаче-квилить, не спить,
серед ночі січневої, мати...
Господи, знаю, Тобі
крові не треба й жертви,
Прошу, спаси й відведи
в хлопців направлені жерла.
Господи, врозуми тих,
хто стріляє і наказав стріляти...
Кров'ю просякла земля...
Досить ту кров проливати...
......................................................................
Воля - це світлий порив,
ненависті у ній немає...
Що ж то за сучі сини,
хто ненавидіти закликає...
Знаю, жоден із них
не відкриє для кулі серце...
......................................................................
Господи, вбережи
дітей, що стали до герцю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474417
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: @NN@