Масік - собака моєї тьоті. Хтось викинув його на вулицю, награвшись кумедним щеням, і кудлатий змушений був шукати собі прихисток ...Так вони й зустрілися ...
У дворі з'явився новий господар, а у тьоті - друг, компаньйон і охоронець, який на вихідних ставав ще й товаришем в іграх для двох онучок хазяйки.
Мушу сказати, що Масік - дуже товариський, знайшов спільну мову навіть з представниками родини котячих, яких було кілька у цьому обійсті. Кішки йому довіряли найсвятіше - кошенят!
Особливо міцна дружба виникла у нього з Беллою - білосніжною кицькою, дуже гарною і витонченою. Вони могли разом ïсти, спати, ганяти горобців і ловити мишей... Була у них іще одна спільна риса - нелюбов до білого кольору ...
Біла кішка в селі ... Я думаю, що всім зрозуміло, чому ïï доводилось купати дуже часто. Але ...зранку вся білосніжність випаровувалась буквально за лічені хвилини. Довго не могли зрозуміти, ну як можна так швидко забруднитися, доки не побачили картину, достойну "You Tube ": Белла підходить до Масіка, той бере ïï обережно за шкірку (як зазвичай переносять кицьки свою малечу) і волочить по росяній траві, а потім по пилюці грунтівки ...
Якось ранок видався не росяний. Провівши звичну процедуру, і не отримавши дрстойного результату, Масік, довго не роздумуючи, поніс щойно вимиту білявку до грядки з полуницями, яку постійно поливали, і провозюкав ïï по рідкій багнюці, що зібралася у канавці в кінці ряду ...Мабуть, це був перебір, бо більше вранішні "купелі" не повторювалися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474168
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Любов Ігнатова