Я знову свічку запалю - одну на двох,
Вина наллю і на столі поставлю квіти,
Вікно відкрию, щоб почути ніжне «тьох»,
Щоб ми змогли удвох від співу захмеліти.
І чорний шоколад із запахом вишень,
Дурманить розум мій, немов солодкі губи,
Чудесна наша ніч, неначе щастя день,
Від тебе вперше я почув жадане «Любий»…
Свічка горить - і ми удвох… «Тьох» не змовкає…
Вишневі губи в нас обох не віддихають,
І цілу ніч свічка горить, не догоряє,
А ми кохання сторінки удвох гортаєм.
Вже зірка ранішня в вікні мигнула оком
І наша свічка на столі замерехтіла,
Я притулив до губ своїх твій білий локон,
А ти, як пташка у сільці, затріпотіла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473992
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Віталій Назарук