Серед масок світиш лицем.
Серед обрисів вказуєш контур.
Серед крові мандруєш живцем.
Серед вічності маєш свій простір.
Світ не корився, а ти й не старалась,
Сонце світило, світить і буде світить.
Ти намагалась, і все, що хотіла, вдавалось!
Від злетів твоїх, земля на колінах тремтить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473681
Рубрика: Ода
дата надходження 19.01.2014
автор: Магура