закутаю тебе в ковдру

закутаю  тебе  в  ковдру  з  теплого  молока  і  меду.
тобі,  власне,  більше  нічого  не  треба.
знайду  лише  куточок  затишний  у  себе.
не  дозволю  блукати  ігристо  під  небом.

заходь  же,  не  бійся.  прошу  любо  до  столу.
алкоголю  не  буде,  сигарет  не  курю  я  сурових.
пропоную…  зелений  чай.
як  з  дитинства:  «чай-чай-виручай».

допоможе,  я  знаю.  тримай  чашку,  зігрійся.
замерз  у  дорозі,  напевне,  імлистій.
може,  тістечка  хочеш?  то  я  принесу.
залишся  лиш,  прошу.  я  все-все  зроблю.

будемо  цокотіти  про  що  лиш  захочеш.
завжди  були  довгі  години  і  ночі.
та  це  і  на  краще,  бо  кожну  хвилину
можна  вислухати  невпинно.

давай  порвемо́  усі  межі  ванільних  надій.
поза  тенетами  сліпої  долі  ти  мрій.
підемо  до  теплого  молока  і  меду.
нарешті  ти  є.  я  так  довго  чекала  на  тебе.

/ВК:  http://vk.com/karamelllllllka  /

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473380
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: Анна Чатич