закутаю тебе в ковдру з теплого молока і меду.
тобі, власне, більше нічого не треба.
знайду лише куточок затишний у себе.
не дозволю блукати ігристо під небом.
заходь же, не бійся. прошу любо до столу.
алкоголю не буде, сигарет не курю я сурових.
пропоную… зелений чай.
як з дитинства: «чай-чай-виручай».
допоможе, я знаю. тримай чашку, зігрійся.
замерз у дорозі, напевне, імлистій.
може, тістечка хочеш? то я принесу.
залишся лиш, прошу. я все-все зроблю.
будемо цокотіти про що лиш захочеш.
завжди були довгі години і ночі.
та це і на краще, бо кожну хвилину
можна вислухати невпинно.
давай порвемо́ усі межі ванільних надій.
поза тенетами сліпої долі ти мрій.
підемо до теплого молока і меду.
нарешті ти є. я так довго чекала на тебе.
/ВК: http://vk.com/karamelllllllka /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473380
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: Анна Чатич