сьогодні тікає від мене все:
дощ, люди. і навіть рими.
але оглянувшись через плече:
"ти сама в усьому винна"
дивно так пробігає мить.
є усі, та немає нікого.
душа сива вже майже спить.
будеш мені за близького?
кава /грішно/ і шоколад.
ти знайдеш мене у пустелі
тих думок, що не знайдуть лад
у душі, що не без істерик.
обіймаючи власні коліна
забивавшись в куток, як раб
я чекатиму на близького.
/візьми каву і шоколад/
і тихіше, влягайтесь думки...
ти прийдеш, я знаю. правда
як завжди одне невтямки:
як прийдеш. чи будеш назавжди?
/ВК: http://vk.com/karamelllllllka /
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473246
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Анна Чатич