Кожен чекає свій потяг із небуття
надіючись ,
що на ньому прибуде нове життя.
різнобарвне й кольорове,
безтурботне й просторове.
Прийде щастя таке
яке чекав життя усе.
проте дурниці це все і неправда.
потяг цей несправжній.
і у кожного він свій.
котрий будується залежно від подій.
А якщо сидіти і чекати.
то можна потяг цей і провтикати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472738
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2014
автор: Влад Петров.