Вже зап'ястя болить. Ти тримаєш так міцно. Тримай.
Ми загубимо шлях. Нас вестимуть сліпі переходи.
Не лякайся, але серед тисяч однакових зграй,
Кожен з нас за свою, бо шукає окрему свободу.
Тихий відлік назад. Марнотратство несказаних слів.
Збережи після мене хоч трохи тепла, наче спогад.
Бо коли я тебе серед тисячі інших зустрів –
Я одразу збагнув – ми приречені гаснути поряд.
Шепочи наче сніг. Наче буря мені шепочи.
А повз нас хай снують. Ти тримай мене міцно. Тримаєш?
Як відпустиш – чекай. Я до тебе прийду уночі.
Я по тебе прийду. Але ти вже мене не чекаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472440
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Олександр Гриб