Міріади
3.02.2012
Коли всі годинники згаснуть,
Пісок з них поллється струмками,
Світ стане пустелею часу.
Іржею укриються брами,
Замовкне колюче стакато.
Ця тиша мені здасться катом,
Моїм радіантним легатом.
Відплатить за сумнів стократом.
Тоді підуть всі, хто повинен –
Це не відбір і не фатум,
Це просто багряна лавина,
Це просто розкриється кратер.
Як не спалахнеш лазуритом –
Для тебе майбутнє закрито.
Віднині нова в нас еліта.
Твій люмен потрібно згасити.
Коли всі годинники змовкнуть,
Пісок з них поллється с струмками…
Коли всі годинники змовкнуть,
Ми станем на небі зірками.
3.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472132
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Софія Костицька