Ти сидиш сьогодні ввечері,
Виглядаєш із вікна,
Як шляхи мої приречені
Снігу вкрила пелена.
Долі іспиту екзамени
Надає мені життя...
Я далеко, і нема мені
До булого вороття.
Ти себе потішиш кавою,
А мене несе лелекою
Вітер той, що став забавою
Разом з долі небезпекою.
Ти сиди в кімнаті затишній,
Їж вечерю за столом...
Ти сьогодні не пізнатимеш
Зливи, що торкне чоло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472106
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2014
автор: Сокольник