Лиш очі променіють, як тоді

Як  травнем  сила  талої  води,
Моя  наснага    стишилась  роками,  -  
Я    сивиною  скроні    остудив,    
Відколи  ми  не  бачились  із  вами.
Лиш    очі      променіють,  як  тоді,
Як    зачаровано    я  приглядався  
На  вас,  коли  були  ми  молоді,
І  був  на  небі  сьомому  від  щастя.

12.01.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472088
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2014
автор: Рідний