Великий поступ у грядуще звершили
Світобудови розгадавши код.
Питаємо із віку двадцять першого-
За віщо ви ішли на ешафот?
Хто падав сам, кому стинали голову,
А хто іспопелився на кострі,
Та прагли люди, хоч ходили голими,
До гуркоту космічних кораблів.
На чати стала грізна інквізиція,
Та згага знань – як первородний гріх.
Не зважив ти, наскільки дійсно ниці ми
Науки лицар Жоліо Кюрі!
Бо випустили джина на всі сторони,
Зневаживши знамення угорі.
Зловісно нищить людство упокорене
І мирний атом, і militaris.
У вас боліло серце, а чи побіля,
Коли подарували нам усім
Холодне сяйво мертвого Чорнобиля,
Жахіття Хіросім і Фукусім?
І він не має іншої позиції –
Народ,що від нейтрону знемага.
Вгадали – проклинає інквізицію
За те…що мало палено багать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471736
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: stawitscky