Востаннє тиша молилась криками
У склянці чаю розкиснув день
Ми починали окремо дихати
Напівжиттями напівлегень
Гордість вперто ставала незримою
Вщент розбивши безумства портал
Я й до тебе бувала невірною
тому надто себе не картай
Один в одному станемо стигмами
Задзеркаллями власних імен
Вправно будемо дротики кидати
Ніби в дартсі,де серце-мішень
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471636
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2014
автор: Яся Сингаєвська