Метелик

Душа  під  замком.  Згасло  багаття.  
Інеєм  вкрилося  синєє  плаття.  
Тисячі  слів,  що  горять  у  вогні.
Гордість  є?  Так.  Слабкість  є?  Ні.

Дихати  попілом.  Вірити  в  краще.  
Криками  поштовхи:  “досить,  ледащо!”
Довге  волосся  в  траві  по  землі.  
Зморена?  Так.  Скорена?  Ні.

Тисячна  спроба.  Майже  безкрила.  
Боже,  я  стільки  всього  не  зуміла.
Більше  від  звіра,  там  де  був  птах.
Обпечена?  ні.  Спустошена  —  так.  

Звір  у  капкані,  з*їдено  птаха,
Хтось  забиває  гостренького  цвяха.  
Метелик,  що  десь  заховався  на  дні.
Там,  де  немає  вже  так,  або  ні.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471361
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Юліанка Бойчук