Це – мій квантовий світ:
Десь розгублені фотони,
Негативні електрони,
Беззмістовний їх політ.
Це – мій броунівський рух.
Без мети і без бажання.
Вектор мій – це річ остання,
Вирубає током слух.
При температурі жару
Гравітація зникає.
Вечір, але вже світає.
Ось мій дар і моя кара.
І адронний цей колайдер
Як безпомічна машинка.
Все, перегортай сторінку.
Я в цій грі вже аутсайдер.
4.06.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471314
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2014
автор: Софія Костицька