[i]Тобі було далеко не п'ятнадцять...
Ти півжиття,напевно,вже прожив,
Та скільки весен ще тобі стрічати,
А скільки раз ти осінь відпустив...
Ти вкотре розгортати став ту книгу,
Котра в пилюці вже забула про життя,
Хтось розкрутив безжальну долі дзигу,
А хтось забув ввімкнути відчуття.
Годинник вже вицокує хвилини,
І день за днем минає без причин.
Хоч і немає біля тебе ні людини,
То ще ніхто не скаже:"Ти один".
Коли мине в житті негоди струмінь,
І серце зрозуміє:"Хочу жить",
Ти натягни беззвучні сильні струни-
Від їх мовчання світ нехай тремтить.
Ти усе думав:"Де ті кільканадцять?
Я ж тільки...тільки-но почав любить..."
Тобі було далеко не п'ятнадцять,
Ти півжиття лише устиг прожить...[i][/i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471111
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2014
автор: Ярина Семчишин