Я проводжаю поглядом птахів
Вони летять за обрій в пошуках нових відлунь
А я блукаю роздоріжжям між полів п'янких
Щось я згубила, та знайти не маю більше сил
Лиш маки вітру в такт похитують пелюстками
Я не самотня
Кожен крок мій - не ілюзія
І тільки б віри, щоб знайти свій дім
І пелена впаде з очей - облуда
Я вкотре згадую твої слова
Ти вчив мене, що боротьба звеличує людину
Що надважлива кожна дія
Серце - то немов струна щодня натягнута щосили
Важливо зробити вибір
Ти не зможеш все своє життя триматись осторонь
То ілюзорність світу
Ми знов ті діти
Знов у пошуках всього
Та не цікавість вже керує нами - Біль. Надія
І ось я тут - на зламі цих років
Яким шляхом мені іти, щоби зустріти
Тебе? Забутого
Зодягнутого в дим
Зотліти б разом
Адже втрачені роки давно минули
І залишається лиш те, що є
Я знаю, що тебе знайду
Заламуючи руки
у напрямку вітрів
Не маючи жалю до себе
Усі ж бо станемо колись золою
Тож бути
Любові
Вірі у маленькім серці
19(12)2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2014
автор: Demetris