ШПИЛЯМИ У НЕБО…

Шпилями  у  небо  сп’ялися  тополі
Над  Стиром-рікою,  немов  вартові.
Між  небом,  землею,  на  відстані  долі,
У  стрункості  горді,  свічки  кульові.

Волинські  красуні  у  пошуках  волі,
Історії  свідки  на  довгі  роки...
Багато  дерев  на  поліськім  роздоллі,
Вони,  наче  символ  байдарки-ріки.  

Дощі  не  страшні  їм  і  люті  морози,
В  пуховім  убрані,  а  може,  в    снігах?..
Руками  спиняють  і  блискавки,  й  грози,
Немов  оберіг,  на  розпутних  вітрах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470499
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Lana P.