Ти така гарна як небо,
Я такий звичний,як сніг...
Крім тебе нічого не треба,
Та я не спроможний на біг...
На далекі дистанції з часом
змагатися не мені...
Ми все таки будем разом,
Але вже у іншому сні!
Де не буде підступів і злоби,
Де буде світло і тепло..
Де люди будуть кращі за худобу,
І забудуть вселенське зло!
Де люди не ховатимуть думок,
І НЕ ганьбитимуть почуттів...
Не ховайся від мене за сотий замок,
Ти все чого я хотів!
у цьому земному житті,
Ти серце моїх шляхів,
Окраса в земному бутті...
Праматір нових світів,
І квітка надії в путі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470454
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.01.2014
автор: Той,що воює з вітряками