Зимова ностальгія

                         
Опадають  зірки  пелюстками  в  траву,
Під  весінню  мелодію  вітру.
Срібним  качуром  місяць  тремтить  на  плаву,  
Сполошивши  ставкову  палітру.

На  піщану  косу  молода  рогоза,
Хороводом  забігла  з  роздолу.
Її  свитки  тонкі  трав’яниста  лоза,
Заплела  ухопившись  подолу.

Тертий  шквалами  клен,  доторкнувшись  води,  
Розчепірив  коріння  сільцями.
Порибалити  вийшов  із  хащ  лободи
Карасів,  що  блукають  ченцями.

Невиразний  фантом  водяного  млина,  
Пліснявіє  в  журбі  безколесо…
З-під  дверей  порохніє  муки  пелена
І  серпанком  лягає  на  плесо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470318
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.01.2014
автор: Осіріс