Червоне плаття, мов жар променить
Цокотять по бруківці підбори
Вона – жінка троянда, вона – жінка мить
Їй слова невідомі покори
В житті нова ера настала
Новий відлік часу пішов
Не помітила як дорослою стала
І хтось в ній свою половинку знайшов
Вона розквітла, мов квітка
Лиш йому дарувала свій цвіт, аромат
Наче вірна лебідка
Чекала його, не смакуючи яблуко зрад
Для неї рідний поезії світ
Вона часто Музу кличе на чай
Вже скільки майнуло літ
А сил нема, щоб віршам сказати:«Прощай»
Вона вперто йде до мети
І здолає хоч проблем Еверест
Корабель мрій завжди знайде порти
І колись таки скажуть: «You are the best»
© Леся Приліпко, 31.12.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469579
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.12.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак