Роки, як коні! Синій кінь
В оборі стукає копитом…
Гаряча ще душі черінь,
Соло́м’яний дух пахне житом.
Змінити рветься кінь змію,
Та взяти участь в нашій долі.
Хоч борозну, чи колію
Ніколи не проклав у полі.
З китайських міфів та казок,
Якоїсь масті неземної…
Який у нас із ним зв’язок
І що цей кінь в оборі коїть?
Драконів, зміїв, пацюків
Впустили не лише в господу.
Вже східні символи років
Диктують правила і моду.
Чому зрікаємось своїх
Обрядів, звичаїв,традицій?
Та ж рідне значно краще їх,
Оцих заморських «інвестицій»!
***
До роздумів лиш закликаю!
Велись на брязкальця тубільці…
Кінь синій завезе до раю?!
Всіх з Новим роком – УКРАЇНЦІ!
30.12.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469378
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2013
автор: Мирослав Вересюк