Що це діється, у «біса»?
В двері гуркотить гульвіса,
В кого ж це таке безсоння?
До дверей іду з просоння!
Хто, питаю за дверима?
Божевілля, хто ж це грима?
Скажеш, ти мені нарешті?
Що за дурінь зараз вешта…?
За дверима… це Я – Муза!
І « приперло» із Тулузи,
Відкрий двері, ти « нездара»,
І творити буде - «пара»!
Що ж ти лазиш серед ночі?!
Вже немає в мене мочі…,
З ранку, люба тре… ходити!
Дай таланту відпочити!
Отже, не потрібна тобі Муза?
Повертаймося… в «Тулузу»…,
З ранку, люба, ти ходила б,
Тай сама би відпочила!
Ох нездаро, ти, нездара!
Ти мене, майже … прогнала…,
Стій…, раз тебе уже «приперло»,
То, заходь, скоріш, напевно…,
Дітись нікуди, мені…,
Я приречена на «Сміх»,
І творити будем разом,
Якщо Ти, така «зараза»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469129
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 29.12.2013
автор: Ніколь Авілчаду