28 грудня 1925 Єсеніна знайшли мертвим у ленінградському готелі «Англетер». Останній його вірш - «До свиданья, друг мой, до свиданья…» - було написано в цьому готелі кров'ю ...
Айседора Дункан трагічно загинула в Ніцці, задушившись власним шарфом, що потрапив у вісь колеса автомобіля, на якому вона здійснювала прогулянку. Стверджувалося, що її останніми словами, сказаними перед тим, як сісти в автомобіль, було: «Прощайте, друзі! Я йду до слави »(фр. Adieu, mes amis. Je vais à la gloire!); за іншими джерелами, Дункан сказала «Я йду до любові» (Je vais à l'amour ")
У шалику імлистім
Зима вальсує в Петербурзі.
Чорнило є на вістрі.
Пишу в диму хмільних дискусій.
"Не будемо прощатись!"
Хай холод, морок навкруги,
Ще будуть тяжчі втрати -
Шкребуть по серцю терпуги.
Станцюй мені кохана
З червоним шарфом у вітрах.
Про смерть від талісмана
Іще не пишуть в рапортах.
Ще буде вільно мчати
твоє авто по всій Рив`єрі.
"Не будемо прощатись!" -
Пишу з Росії в "Англетері".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468885
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2013
автор: Олександр Деркач