́́́
Наснився сон, що ніби ми в обіймах
Стрічали ранок на любовнім ложі.
І в сні були немов в індійських фільмах
І на героїв тих були так схожі.
Я пив із вуст давно забуті роси,
Вдихав на повні груди мед кохання,
Вплітав зірки в густі дівочі коси,
Та в відповідь почув лише зітхання.
В твоїх очах гіркі застигли сльози-
За вкрадені хвилини насолоди.
І я вже знав: в них притаїлись грози,
І не чекав вже доброї погоди.
Ти не моя і я твоїм не стану,
Ніч пролетить, засвітиться світанок,
Загасить сон ранковий, як оману,
Лишивши в серці рану наостанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2013
автор: Віктор Гала