Час стікає краплями
між долонями.
Це не світло ще,
тільки марево.
Догорає свічка, мов в агонії
полум'я тріпоче.
Між ударами серця
і настінного годинника,
щепіт тихий:
- Господи, помилуй,
найгрішніше в світі
я створіння,
плачу й каяття
до Тебе линуть.
Час стікає краплями
між долонями...
Свічка згасла...
Та бринить мелодія...
Промовляю серцем -
* Отче наш *
і канон Пресвятий Богородичин.
*Отверзу уста и наполнятся Духа*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2013
автор: @NN@