Коли помираєш - Весна 2005

Моє  стомлене  тіло,
Вже  й  душа  відлетіла
І  не  бачу  тепер  ані  зла,  ні  добра.
Ти  відкрий  мені  очі  
Серед  темної  ночі  –
Я  візьму  з  твого  серця
Море  крові  й  тепла.
Час  спливає  невпинно
І  мені  трохи  дивно  –
Я  чекала  від  смерті
Відкриття  таємниць.
Та  коли  помираєш,  
Губиш  все  те,  що  маєш
І  повільно  втрачаєш
Блиск  яскравих  зіниць.

Весна  2005      Лариса

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2013
автор: Лариса Сорокіна