[img]http://img.mota.ru/upload/wallpapers/2010/06/17/16/02/22393/mota_ru_0061833-crop.jpg[/img]
Ще січень - немовля в зими в утробі...
І місяць на гачечку, мов ліхтар,
Тримає на горі казковий хоббіт,
Вливає світло у нічний нагар.
Іще зірки холодні й нерухомі,
Немов комашок тільця в янтарі,
Їх не бентежать пасма невагомі,
Що видихають в небо димарі.
Ще снять у хмарах сиві заметілі,
Сховавши пір'я в білих подушках,
І зморшкуваті ябка почорнілі
Гойдаються на замшевих вітрах.
Ще лід такий тендітний і прозорий -
Венеціанське вишукане скло...
І на пожухлі вивітрені гори
Зимове руно досі не лягло.
Іще сніги з-під атласної плівки
Не шурхотять патлатими крильми...
Та вже дзвенять колядки і щедрівки
На дні старого куфера зими.
І вже ялини пахнуть пряним воском,
Вже репається тиші тятива...
Вливаються криштальним відголоском
У шепіт ночі дзвоники Різдва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467819
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Наталя Данилюк