Веселі білі стелі
У темряві ночей,
І зовсім невеселих
Незлічено очей.
До Осені питання,
Без них не розберусь:
Чи я літаю зрання,
Чи падати лиш вчусь?
Чому ховають небо
Серед бетонних гір?
Кому неправда треба?
Кому — спокійно вір?
Очікувать безглуздо
Цих істин від вітрів.
Серед будівель пусто,
Як у сюжетах снів.
І тіні засідають
По закутках кімнат.
Ніхто тепер не знає,
Звідкіль чекать гранат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467675
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2013
автор: Св. Простота