Мені сказали так у світі зажди є,
Що повертається крізь час назад усе,
І доброта яку даруєш світу ти,
Завжди повернеться промінням теплоти.
І твоя посмішка наївна і смішна,
Тобі повернеться у вигляді добра,
І посміхнуться люди також і тобі,
Та буде сяяти все сонцем навкруги.
[color="#3300ff"]Але нажаль не повернуться вже роки,
Мого дитинства й юності старі часи,
Не повернути вже ніколи їх назад,
Бо вже на скроні мої сипле снігопад.[/color]
Мені сказали так у світі зажди є,
Що повертається крізь час назад усе,
І ті птахи, що відлітають восени,
Невдовзі прилетять до рідної землі.
І сонце, що сховалось з вечора за край,
Вже зранку буде виглядати знову, знай,
І після довгої холодної зими,
Весна невдовзі прийде знову, як завжди.
[color="#3300ff"]Але нажаль не повернуться вже роки,
Мого дитинства й юності старі часи,
Не повернути вже ніколи їх назад,
Бо вже на скроні мої сипле снігопад.[/color]
Мені сказали так у світі зажди є,
Що повертається крізь час назад усе,
Не повернути лиш назад мої роки,
Мого дитинства й юності старі часи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467100
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.12.2013
автор: Сергій Ранковий