Я сумую за тобою. Я тут,
А ти з іншими гуляєш десь
там.
Чому проклали ми такий
маршрут?
Чому не бути разом нам?
Лиш невинні були поцілунки,
А ще усмішка… І така цікава.
Та не всерйоз сприймав наші
стосунки,
Це все розвага і ти – забава.
Ти йшла від мене. Не тримав.
Думав час пройде, тебе
забуду.
Ти пішла, я сумував.
Як же я без тебе буду?
Винний я, що все так
склалось.
Провину визнав, давно
зізнався,
Що лиш коли розпались,
Я зрозумів, що закохався.
Тебе нема і я сумую,
Сумую за тобою,
Без тебе не живу, існую.
Ти не даєш мені спокою.
Я знаю, чому це все зі мною.
Прекрасна усмішка твоя
Є всьому виною.
Де ти, мила моя?
Прошу тебе, усміхнись.
За усмішку готовий все
віддати.
Прошу тебе, повернись,
Більше не можу страждати.
Пробач! Прошу, мене, пробач!
Пробач за те, що був дурак,
Пробач той біль, і той плач.
Пробач все те, що було в нас
не так.
Пробач, що я сумую за тобою,
А ти з іншими гуляєш десь
там.
Пробач, що ти не зі мною.
Прошу, ще шанс дай ти нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467077
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2013
автор: Назар Йордовський