Проспівай мені ще пісню, кохана,
Як я був колись молодим,
На руках тебе носив спозарання,
Як ніжність тобі я дарив.
Проспівай! Мовчиш? Бач, я і забувся,
Що ти десь поділась давно.
Примарність! Та я вже охаменувся!
Згадав, як потрапив в багно!
Як тонув в підступній зраді знущання,
Як серце надсадно рвав біль,
Як безтямно дав себе на заклання,
Як ледве себе цим не вбив.
Проспівай же мені пісню, кохання!
Бо тебе пізнав я стократ.
Бо з тобою літав без коливання -
Я був щастя/горя собрат.
15.12.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2013
автор: Левчишин Віктор