НОКТЮРН СОЛЬ МІНОР

сніг  тане…  тане
здіймається
ледь  присутнім  туманом
проз  хвою  і  крони  –
як  молитва  вільна,
міжконфесійно-спільна
з  Майдану…

тане  сніг,  тане...
туманце́м  вповиває:
«Ще  не  вмерла..»    Майдан  співає  –
мільйо́ноголо́со,  спільно,
барика́дно-обне́сено-вільно

тане  сніг,  тане,  
вітер  а-ні  дихне  на  грудневий  сквер:
тиша  така  –
абсолютно-довершена  і  волога…
пощастило  то́му,  
котрий  на  Майдані  вмер:
стояв,  «Ще  не  вмерла…»  співав,  
долоню  на  серці  тримав  –  
упав  –  
і  долучився  нечаяно
одразу  до  Світлого  Воїнства  
Господа  нашого  Бога…

відтепер  –  
у  світлоносних  ла́тах
у  дозорі,
на  ча́ті  буде  стояти,
на  сторо́жі  –
щоб  не  прийшли  непомічено
до  Майдану  сили  ворожі:
буде  відтак
безіменний  брат  
і  товариш  ратний    –
волю  охороняти,
Свободу!
нескореного  народу

тане  сніг,  
неупинно  туманом  з-під  ніг  –  тане!
багато  нас  поруч  із  ним
на  ча́ту  невидиму  стане:
бу́демо  чатува́ти,
недремно  стежити-стерегти́  –
скоро  вже,  невзаба́рі  скоро
Посланець  Господній  
на  підмогу  має  прийти:

Свободу!
Свободу  –
ще  не  вмерла  Душа  Народу:
розси́палася,  теплом  розлила́ся
по  наших  серцях  і  змерзлих  руках,
як  Світло,  
до  часу  приховане  у  свічках…

Свобода  –
од  берегів  Борисфена  піде́    і  бу́де
для  всього  земного  лю́ду

а  поки  сніг
поволі  тане,  тане,  тане…
"і  мертві,  і  живі,  і  ненароджені"
на  чаті  спільно  станем…

…я  знаю  одне
заклинання  магічне  –
зло  не  вічне,
зло  не  вічне,
зло  
не  вічне…

18.12.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466858
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2013
автор: Валя Савелюк