Час

Я  й  не  замітила,  як  швидко  
минуло,  наше  з  тобою  літо,
а  після,  наче  ввірвалася  нитка
і  в  спогадах  усе  розмито.
В  дитинстві  час  ішов  повільніше,  
чи  може  менше  було  турбот.  
І  все  навколо,  здавалось  миліше,  
і  люди  добріші  та  тільки-от,
ми-  вже  не  діти...
Нам  все  менше  є  чому  радіти  
і  друзі,  що  були  найкращі  -
віддаляються.
Час  розводить  нас  по  сторонам,
може  шляхи  наші,  тут  росплітаються?
уже  нема  прощо  поговорити  нам,  
а  раніше  розмови  -  по  пів  ночі  
і  розлучатися,  було  нам  неохоче.
Так  багато  є,  що  згадати,
що  сльози  зявляються  на  очах.
Та  час  нікуди  не  заховати,  
а  наше  літо  насниться  у  снах.


♥  
   


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466749
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Kriss